Ярослава Стрiха, перекладачка видання: "Маус. Iсторiя вцiлiлого" Арта Шпiґельмана (1980-1991) - автобiографiчна розповiдь нью-йоркського художника-iнтелектуала, що його батьки, польськi євреї, пережили свого часу Голокост. I формула "свого часу" тут є великою умовнiстю, адже мовби передбачає, що головний герой, альтер еґо автора, живе вже в iншому часi (мирному, повоєнному, вiддаленому вiд злочинiв минулого). Насправдi ж iсторичний досвiд значно ближче, нiж хочеться сподiватися, вiд нього не втекти, адже всi ми на великий вiдсоток складаємося з iсторiї - великої й малої, родинної. Минуле накопичується, вирує, проростає в теперiшнє (i дим вiд крематорiю Аушвiцу, про який батько головного героя розповiдає в одному кадрi, вже в наступному кадрi зливається з димом вiд цигарки оповiдача). Значною мiрою, "Маус" дослiджує саме те, як можна приручити минуле i жити з ним далi.
Головний герой "Мауса" розпитує батька про довоєнне життя i досвiд пiд час Голокосту, щоб створити про це комiкс. "Маус" - один iз найцiкавiших лiтературних текстiв про травму другого-третього поколiння пiсля катастрофи, про тих, хто вирiс у тiнi чужого болю й намагається привласнити й переповiсти по-своєму досвiд, що опирається оповiданню, знайшовший власний голос, всупереч тиску традицiї. У нашому закутку Європи мiж великими iсторичними травмами нiколи не минало бiльше кiлькох поколiнь, а в нас травматичний досвiд тих, кого особисто не зачепила трагедiя, але кому все одно доведеться жити iз провиною вцiлiлого i жахом секонд-генд, проговорено мало, тож "Маус" не лише актуальний для багатьох, якщо не всiх потенцiйних читачiв, а й заповнює напiвпорожню нiшу.
Перекладач
Ярослава Стрiха
Jaroslava Strikha, perekladachka vidannja: "Maus. Istorija vtsililogo" Arta Shpigelmana (1980-1991) - avtobiografichna rozpovid nju-jorkskogo khudozhnika-intelektuala, scho jogo batki, polski jevreji, perezhili svogo chasu Golokost. I formula "svogo chasu" tut je velikoju umovnistju, adzhe movbi peredbachaje, scho golovnij geroj, alter ego avtora, zhive vzhe v inshomu chasi (mirnomu, povojennomu, viddalenomu vid zlochiniv minulogo). Naspravdi zh istorichnij dosvid znachno blizhche, nizh khochetsja spodivatisja, vid nogo ne vtekti, adzhe vsi mi na velikij vidsotok skladajemosja z istoriji - velikoji j maloji, rodinnoji. Minule nakopichujetsja, viruje, prorostaje v teperishnje (i dim vid krematoriju Aushvitsu, pro jakij batko golovnogo geroja rozpovidaje v odnomu kadri, vzhe v nastupnomu kadri zlivajetsja z dimom vid tsigarki opovidacha). Znachnoju miroju, "Maus" doslidzhuje same te, jak mozhna priruchiti minule i zhiti z nim dali.
Golovnij geroj "Mausa" rozpituje batka pro dovojenne zhittja i dosvid pid chas Golokostu, schob stvoriti pro tse komiks. "Maus" - odin iz najtsikavishikh literaturnikh tekstiv pro travmu drugogo-tretogo pokolinnja pislja katastrofi, pro tikh, khto viris u tini chuzhogo bolju j namagajetsja privlasniti j perepovisti po-svojemu dosvid, scho opirajetsja opovidannju, znajshovshij vlasnij golos, vsuperech tisku traditsiji. U nashomu zakutku Jevropi mizh velikimi istorichnimi travmami nikoli ne minalo bilshe kilkokh pokolin, a v nas travmatichnij dosvid tikh, kogo osobisto ne zachepila tragedija, ale komu vse odno dovedetsja zhiti iz provinoju vtsililogo i zhakhom sekond-gend, progovoreno malo, tozh "Maus" ne lishe aktualnij dlja bagatokh, jakscho ne vsikh potentsijnikh chitachiv, a j zapovnjuje napivporozhnju nishu.
Perekladach
Jaroslava Strikha
